ЗАТВЕРДЖЕНО    

Директор РУБІЖАНСЬКОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ

ШКОЛИ І-Ш СТУПЕНІВ №2 РУБІЖАНСЬКОЇ

МІСЬКОЇ РАДИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

«_28_»  серпня 2020 року наказ № 109

                                 Олександр ОШНЕК                                      

                                                                                                                   

                                                                                Схвалено рішенням педагогічної ради

                                                                                Протокол № 1   від  27.08.2020 року 

                                         ПОЛОЖЕННЯ

ПРО МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ

У РУБІЖАНСЬКІЙ  СПЕЦІАЛІЗОВАНІЙ  ШКОЛІ І-ІІІ СТУПЕНІВ №2

                            РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

                                   ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1. Загальні положення.

1.1 Дане Положення регламентує порядок, процедуру і форми проведення контролю якості освітнього процесу на рівні школи у вигляді моніторингу (далі — моніторинг).

1.2. Нормативною основою моніторингу оцінки якості освітнього процесу є: Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про

загальну середню освіту», інші закони, Указ Президента України від 20.03.08 р. № 244/2008 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти» 04.07.05 р. № 1013, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Наказ МОН № 54 від 16.01.2020 р «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти», розпорядження голів обласної, міської, районної держадміністрацій, Програма розвитку закладу, дане Положення, спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію й удосконалення діяльності навчального закладу.

1.3. Моніторинг — це форма організації, збору, системного обліку та аналізу інформації про організацію і результати освітнього процесу для ефективного вирішення завдань управління якістю освіти.

1.4. Внутрішній моніторинг діяльності є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), зберігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистичною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітнього процесу в цілому, формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.

1.5. Під контролем у вигляді моніторингу розуміється діагностичний контроль, в результаті якого вивчаються умови, процес, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх відповідності законодавчим, нормативноправовим, інструктивно-методичним документам про освіту.

1.6. Проведення моніторингових досліджень передбачає створення Ради (спеціальної групи аналітиків) моніторингу як структурного підрозділу педагогічної ради школи.

1.7. Положення схвалюється педагогічною радою, затверджується наказом директора школи.

1.8. Заклад у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами з питань організації освітнього процесу та даним Положенням.

1.9. Положення поширюється на всіх працівників загальноосвітнього навчального закладу та учасників освітнього процесу.

 ІІ. Мета, завдання і функції моніторингу

Мета внутрішкільного моніторингу - ефективне відслідковування функціонування освітнього простору в закладі загальної середньої освіти, виявлення динаміки його змін, розробка прогнозу та пропозицій для забезпечення розвитку закладу освіти; накопичення даних , необхідних для періодичного самооцінювання якості освітніх послуг закладу; аналітичне узагальнення результатів діяльності системи закладу загальної середньої освіти.

Завдання внутрішкільного моніторингу:

• визначення якості навчальних досягнень учнів; з’ясування динаміки їх

змін;

• виявлення проблем, пов’язаних з організацією освітнього процесу;

• характеристика якості освітнього простору, а також фінансового, кадрового, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального закладу.

Функції моніторингу

 - інформаційна – створює масив інформації щодо якості освіти в закладі загальної середньої освіти;

- діагностична - фіксує реальний стан якості освіти в закладі загальної середньої освіти ;

-оцінювальна – дає кількісно-якісну оцінку об’єктів освітнього процесу

у навчальному закладі на основі певного набору критеріїв та показників;

- коригувальна - мінімізує вплив негативних факторів у освітньому процесі;

- прогностична – формує стратегію і тактику розвитку освіти у закладі загальної середньої освіти;

- управлінська - впливає на зміст і методи управлінської діяльності. ІІ.

ІІІ. Об’єкти та предмет моніторингу

Об’єктами внутрішкільного моніторингу у закладі закладі загальної середньої освіти є:

3.1.. Освітнє середовище:

 ресурсне забезпечення (фінансове, матеріально-технічне, санітарногігієнічне);

 навчально-методичне забезпечення (навчальні програми;

використовувані підручники і посібники та інша навчальна література);

 кадрове забезпечення;

 інформаційне забезпечення;

 академічна доброчесність.

3.2. Освітній процес:

 планування освітнього процесу;

 зміст освітньої діяльності;

 впровадження освітніх інновацій;

 розвиток професійної компетентності педагогів;

 психологічний супровід освітньогого процесу;

 участь батьків, громадськості в освітньому процесі.

3.3.. Результати освітнього процесу:  навченість (навчальні досягнення) учнів різних вікових груп із предметів інваріантної частини навчального плану;

 особисті здобутки учнів у позаурочній діяльності (результати участі школярів в учнівських олімпіадах з базових дисциплін, конкурсах, змаганнях тощо);

 результати підвищення кваліфікації педагогічних працівників (кількість педагогічних працівників різних категорій, володіння вчителями інноваційними технологіми та прийомами педагогічної роботи тощо);

 аналіз результатів ДПА;

 самоаналіз результатів ЗНО.

Предметом внутрішкільного моніторингу є динаміка змін в освітній системі закладу загальної  середньої освіти як основа його розвитку. Суб'єкти внутрішкільного моніторингу: адміністрація школи, педагогічний колектив, учні, батьки опосередковано через органи самоврядування. педагогічний колектив,

ІІІ Принципи, види та рівні моніторингу

Принципи, на яких повинен базуватися внутрішкільний моніторинг:

 гуманістична спрямованість - створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, неможливості використання результатів досліджень для застосування будь-яких репресивних дій до учасників освітнього процесу;

 об’єктивність - уникнення суб’єктивних оцінок, створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;

 системність – комплексний підхід до вивчення різних аспектів життя закладу загальної середньої освіти, опрацювання та аналізу результатів досліджень;

 валідність - відповідність пропонованих контрольних завдань змісту навчальної програми, чіткість критеріїв виміру і оцінки, дотримання визначених процедур проведення та опрацювання результатів;

 надійність результатів, що означає можливість підтвердження позитивних і негативних результатів різними способами контролю; шляхом повторного контролю, який проводять інші особи;

 врахування психолого-педагогічних особливостей шляхом диференціації контрольних та  діагностичних завдань;

 рефлексія, що проявляється в аналізі та оцінці отриманих результатів на всіх рівнях управління, здійсненні самоаналізу і самооцінки.
Види внутрішкільного моніторингу :

 за цілями проведення:

 інформаційний (регулярний збір інформації на визначені теми з різних джерел, зокрема, із законодавчих актів, положень, наказів, методичних видань, класних журналів, сайтів освітніх установ та громадських організацій, що дозволяє скорегувати програму розвитку закладу загальної середньої освіти, навчальні плани);

 діагностичний моніторинг (збирання та узагальнення інформації за певними показниками з метою вивчення конкретних освітніх проблем (визначення рівня навченості учнів конкретної вікової групи, вимірювання рівня сформованості конкретних компетентностей, особистісного розвитку учнів, готовності школи до профільного навчання та інш.).

 управлінський (відстеження й оцінка ефективності, наслідків і вторинних ефектів прийнятих рішень, розроблених програм).

 За засобами, що використовуються :

 педагогічний (дидактичний, освітній, виховний) (вивчення рівня навченості та якості виховання учнів, якості змісту освіти, якості викладання, умов, що забезпечують можливості навчання, виховання та самовиховання особистості);

 психологічний (вивчення пізнавальної сфери, емоційної рівноваги, моральних ресурсний (визначення обсягів та якості забезпечення ЗНЗ матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними та іншими ресурсами);

 кадровий (вивчення кадрового складу педагогів, процесу та результатів підвищення кваліфікації педагогів);

 управлінський (оцінювання якості та ефективності управління школою).

ІV. Прогнозовані результати моніторингу

 Проводячи внутрішкільний моніторинг, заклад загальної середньої освіти має орієнтуватися на такі результати:

 підвищення якості надання освітніх послуг, формування позитивного

іміджу, престижності та конкурентоспроможності закладу загальної середньої освіти;

 створення необхідних умов для творчої діяльності учасників освітнього

процесу: виявлення і підтримка обдарованої молоді, підняття престижу творчих педагогів ;

 впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій для оновлення змісту освіти й форм організації освітнього процесу;

 активізація роботи адміністрації і педагогічого колективу закладу загальної середньої освіти, вироблення навичок контрольно-аналітичної діяльності, самооцінки та саморегуляції;

 удосконалення управління закладом загальної середньої освіти,

вироблення і корегування управлінських рішень, планування і прогнозування розвитку закладу загальної середньої освіти.

V. Організація моніторингу

1. Створення Положення про моніторинг якості освіти в закладі загальної середньої освіти, що визначає цілі, завдання, напрями, об’єкти та періодичність досліджень, необхідних для реалізації стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти, виконання школою погоджених шкільною спільнотою завдань щодо покращення якості освітніх послуг.

2. Розробка внутрішнього моніторингу конкретної ділянки освітнього середовища, передбачених Положенням, зокрема: умов, процесу чи результатів роботи закладу загальної середньої освіти. Положення визначає :

 мету та завдання дослідження;

 об’єкт дослідження;

 формування вибірки;

 терміни та процедуру дослідження;

 підбір та підготовку координаторів дослідження;

 визначення критеріїв оцінювання та показників(індикаторів), за якими

збиратиметься інформація;

 визначення методів дослідження.

3. Підготовка інструментарію дослідження, передбаченого Положенням, (вибір анкет, тестів, методик, карт спостережень, підготовка інструктивнометодичних матеріалів для координаторів дослідження, вибір статистичних та математичних методів обробки та обчислення одержаних результатів дослідження).

4. Проведення дослідження, передбаченого Програмою, проектом (заповнення анкет, виконання тестів, проведення спостережень за обраними методиками).

5. Збір та опрацювання результатів (внесення результатів дослідження в базу, обробка та аналіз отриманих даних з використанням математичної статистики, факторнокритеріального аналізу, описового пояснення).

6. Аналіз та інтерпретація результатів внутрішкільного моніторингу стану конкретної ділянки освітнього середовища навчального закладу (виявлення та оцінка позитивних та негативних факторів впливу; підготовка та представлення звіту, який має містити висновки та рекомендації з метою прийняття управлінських рішень, корекції програм, планів роботи школи, роботи окремих учителів, батьківського комітету, учнівського самоврядування тощо).

7.Оприлюднення результатів моніторингу та запровадження рекомендацій у практику.

VІ. Рекомендовані напрями моніторингових досліджень

А. Загальношкільний рівень

  Моніторинг рівня навченості учнів різних вікових груп

 Моніторинг стану викладання предметів інваріантної складової навчального плану

 Моніторинг впровадження освітніх інновацій

Б. Локальний рівень

  Моніторинг психологічної готовності першокласників до навчання в школі

 Моніторинг адаптаційних процесів учнів 5 класу до умов навчання основній школі

В. Індивідуальний рівень

 Моніторинг професійної педагогічної компетентності вчителя (атестація)

 Моніторинг розвитку пізнавальної сфери та особистісного розвитку учів

VІІ. Обов’язкові для  школи компоненти бази даних моніторингових досліджень

 Загальні відомості про навчальний заклад (дата заснування, форма власності, юридична адреса, телефон, електронна адреса, мова навчання, профіль навчання, відомості про атестацію).

 Матеріально-технічна база (кількість навчальних кабінетів, забезпечення технічними засобами навчання, забезпечення комп’ютерною технікою, забезпечення ЕЗНП).

 Кадрове забезпечення навчального закладу (кількісний склад педагогічних працівників, освітньо-кваліфікаційний рівень, розподіл за віком, склад вчителів за педагогічним стажем, кваліфікаційними категоріями, аналіз руху кадрів, результати атестації педагогічних кадрів).

 Контингент учнів (мережа класів, віковий склад учнів, поглиблене вивчення предмета, розподіл учнів за профілем навчання, працевлаштування учнів 11 кл., рух учнів).

 Результативність освітнього процесу (динаміка навчальних досягнень

учнів в розрізі класів та предметів, результати ДПА в 4-х, 9-х, 11-х класах,

динаміка нагородження випускників 9-х та 11 класів, результати участі учнів в олімпіадах, турнірах, конкурсах, спортивних змаганнях).

 Методична робота, вдосконалення професійної педагогічної

майстерності вчителя (аналіз підвищення кваліфікації педагогічних кадрів,

аналіз участі педагогічних працівників у методичній роботі, участь педагогів у конференціях, семінарах, майстер-класах).

 Охорона життя та безпека життєдіяльності ( динаміка травмування

дітей під час освітнього процесу та в позаурочний час, стан травмування серед педагогів).

 Робота соціально-психологічної служби (дослідження психологічної готовності першокласників до навчання в школі; адаптація учнів 5 класу до навчання в основній школі).

 Робота з батьками та громадськістю ( склад сімей учнів, соціальний статус).

VІІІ. Звітність про результати внутрішкільного моніторингу та

періодичність його проведення у школі

 Інформація про кадрове забезпечення закладу загальної середньої освіти

(вересень)

 Інформація про контингент учнів (вересень)

 Інформація про матеріально-технічну базу закалду загальної середньої

освіти (вересень)

 Інформація про рівень навченості учнів школи за результатами

навчання у І, ІІ семестрі та за рік в розрізі навчальних предметів (січень,

червень)

 Інформація про результати моніторингу професійної компетентності

вчителя (січень-лютий)

 Інформація про динаміку навчальних досягнень учнів в розрізі

нульового, контрольного та підсумкового заміру знань з предметів навчального плану (вересень, грудень,травень)

 Інформація про результати моніторингу стану викладання предмету

(предметів) інваріантної складової навчального плану (червень)

 Інформація про результати державної підсумкової атестації в 4, 9 та 11

класах (червень)

 Інформація про результати участі учнів школи у Всеукраїнських,

обласних, районних, міських олімпіадах, турнірах, конкурсах (грудень-квітень)

 Інформація про результати участі учнів у ЗНО з української мови ,

математики, історії України (травень)

 Інформація про результати участі учнів у ЗНО за результатами

щорічного Офіційного звіту УЦОЯО про проведення зовнішнього незалежного оцінювання випускників закладів загальної середньої освіти (серпень)

ІХ.Нормативно-правове забезпечення внутрішкільного моніторингу

 Модель моніторингу якості освіти у навчальному закладі системи

загальної освіти

 Шкільне Положення про внутрішній моніторинг (на основі типового

Положення)

 Інструкції про проведення моніторингу на підставі обраних критеріїв та

показників оцінювання

 Форми інформаційних бланків, види комп’ютерних програм для

внесення і обробки даних.

Х. Рекомендовані технології та інструментарій Моніторинг рівня

навченості учнів

Мета. Підвищення рівня навчальних досягнень учнів шляхом

їх постійного вимірювання, аналізу результатів та цілеспрямованого

коригування. Завдання моніторингу:

 дослідження якості знань учнів та їх відповідність Державному

стандарту загальної середньої освіти;

 виявлення та аналіз чинників, що впливають на рівень успішності учнів;

 підтримка мотивації навчання;

 виявлення обдарованих учнів, підтримка їх інтелектуального розвитку;

 нагромадження даних для порівняльного аналізу діяльності учнів та

класних колективів;

 дотримання вчителями орієнтовних вимог до оцінювання навчальних

досягнень учнів в системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної

складової навчального плану;

 прогнозування на основі отриманих даних тенденцій розвитку

навчального закладу.

Прогнозовані результати:

1. Отримання об’єктивної інформації про якість знань учнів з базових

дисциплін в навчальному закладі в цілому, окремих класів та кожного учня.

2. Коригування навчального процесу та його навчально-методичного

забезпечення на основі результатів досліджень.

3. Упровадження тестових технологій проведення підсумкового

контролю знань у навчальному закладі.

Об’єкт моніторингу. Рівень навчальних досягнень учнів з предметів

інваріантної частини навчального плану. Предмет : динаміка зміни рівнів

навченості на протязі кількох етапів моніторингових досліджень. Напрямки

моніторингу:

 моніторинг результативності навчання;

 предметний моніторинг;

 дослідження результативності участі учнів у Всеукраїнських, обласних,

районних, міських олімпіадах, турнірах, конкурсах МАН;

 результати зовнішнього незалежного оцінювання учнів 11 класу.

Інструментарій моніторингу :

 діагностичні контрольні роботи;

 результати тематичного та підсумкового оцінювання;

 статистична документація;

 спостереження;

 анкетування;

 кваліметричні таблиці.

При визначенні навчальних досягнень учнів аналізові підлягають:

 характеристика відповіді учня ( елементарна, фрагментарна, неповна,

логічна, доказова, обгрунтована, творча);

 якість знань (правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість,

дієвість, системність, узагальненість, міцність);

 ступінь сформованості загальнонавчальних (навчально-організаційні,

навчальноінтелектуальні, навчально-інформаційні, навчально-комунікативні) і предметних умінь та навичок;

 рівень оволодіння розумовими операціями (вміння аналізувати,

синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки

тощо);

 ступінь самостійності учнів у навчальній діяльності;

 досвід творчої діяльності (вміння виявляти та роз’язувати проблеми,

формулювати гіпотези);

 самостійність оціночних суджень. Вказані компоненти покладені в

основу чотирьох рівнів навчальних досягнень: початкового, середнього,

достатнього і високого.

Відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів в

системі загальної середньої освіти в загальнодидактичному плані ці рівні

визначаються за такими характеристиками :

І рівень – початковий (1–3 бали). Відповідь учня фрагментарна,

характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення. Вміння

несформовані, рівень самостійності навчальної діяльності низький.

ІІ рівень – середній ( 4–6 балів). Знання неповні, поверхові. Учень

відтворює основний навчальний матеріал, але недостатньо осмислено, не вміє

самостійно аналізувати, робити висновки. Здатний розв′язувати завдання за

зразком. Володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

ІІІ рівень – достатній ( 7–9 балів). Учень знає істотні ознаки понять, явищ,

зв′язки між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних

ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, синтезом,

абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти

допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обгрунтована,

проте без елементів власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати

основні види навчальної діяльності. ІV рівень - високий ( 10–12 балів). Знання

учня є глибокими, міцними, системними; учень вміє застосовувати їх для

виконання творчих завдань. Його навчальна діяльність позначена вмінням

самостійно оцінювати навчальні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати

власну позицію. Застосування цих критеріїв дозволяє оцінити навчальні

досягнення учнів у вигляді кількісного показника – кількості балів за 12-

бальною шкалою оцінювання.

                              

---

---

                                 ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                            наказом від 28.08.2020 р. № _110__

                                                                       РУБІЖАНСЬКОЇ  СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ

                                                                               ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №2

                                                              РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

                                               ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                            Директор школи ____ Олександр ОШНЕК

                                                      СХВАЛЕНО

                                                                               Педагогічною радою

                                                                       РУБІЖАНСЬКОЇ  СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ

                                                                               ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №2

                                                              РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

                                               ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                (протокол № _1_ від _27.08.2020 р.)

                                                                          

ПОЛОЖЕННЯ

про академічну доброчесність учасників освітнього процесу

 РУБІЖАНСЬКОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ

ШКОЛИ  І-ІІІ СТУПЕНІВ №2

РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

І. Загальні положення

1.1. Положення про академічну доброчесність РУБІЖАНСЬКОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №2 РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі -Положення) є внутрішнім підзаконним нормативним  актом, який спрямований на забезпечення якісних освітніх послуг наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу школи.

1.2. Положення розроблено на основі Конституції України, Конвенції ООН «Про права дитини», законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», статуту школи, правил внутрішнього розпорядку та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України

 ІІ. Принципи, норми етики та забезпечення академічної доброчесності 

2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається:

- Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

- Самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових.

- Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.

- Фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.

- Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації (шпаргалки, мікронавушники, телефони, планшети, тощо), крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання, а також повторне використання раніше виконаної іншою особою письмової роботи (лабораторної, контрольної, самостійної, індивідуальної, тощо).

- Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.

- Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального чи нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

- Зловживання впливом – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

- Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

2.3. Етика  та академічна  доброчесність забезпечуються:

 2.3.1. учасниками освітнього процесу шляхом:

- дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України;

- утвердження позитивного іміджу школи, примноження її традицій;

- дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;

- запобігання корупції, хабарництву;

- збереження, поліпшення  та раціонального  використання навчально-матеріальної бази школи;

- дотримання спеціальних законів за порушення академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;

- дотримання  норм про авторські права;

- надання правдивої  інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;

- невідворотності відповідальності з підстав та в порядку,  визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.

2.3.2. здобувачами освіти шляхом:

- самостійного  виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);

- особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

2.3.3. педагогічними працівниками шляхом:

- надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній  діяльності  інноваційних здобутків в галузі освіти;

- обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях  педагогічної ради та  колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;

- незалежності професійної діяльності  від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

- підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення, проходження вчасно  курсової підготовки;

- дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;

- об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів  освіти;

- здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

- інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення. 

ІІІ. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів

порушення етики та академічної доброчесності

3.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку школи.

3.2. Положення доводиться до батьківської громади, оприлюднюється на сайті школи.

3.3.Адміністрація школи:

3.3.1. Забезпечують попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення  ними методичних розробок  (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня;

3.3.2. Використовують у своїй діяльності (рецензування робіт  на конкурси різного рівня,  на присвоєння  педагогічного звання) та  рекомендують вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

3.4. Педагогічні працівники, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної  доброчесності, умов даного  Положення, проводять роз’яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм  етичної поведінки  та  неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації,  списування).

3.5. Для прийняття рішення про призначення відповідальності за списуванння створюється Шкільна Комісія з попередження  списування здобувачами освіти (далі – Комісія) у складі класного керівника, вчителя-предметника, представника учнівського самоврядування класу.

3.6. Комісія в разі встановлення фактів списування надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання, відповідного освітнього компонента освітньої програми)  з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.

IV. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

4.1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчинності визначають спеціальні закони та внутрішнє Положення школи.

Порушення академічної доброчесності	Суб’єкти порушення	Обставини та умови  порушення академічної доброчесності	Наслідки  і форма відповідальності	Орган / посадова особа, який приймає рішення про призначення виду відповідальності
Списування	Здобувачі освіти	- самостійні роботи; - контрольні роботи; - контрольні зрізи знань; - річне оцінювання (для  екстернів) - моніторинги якості знань	Повторне письмове проходження оцінювання термін -1 тиждень або повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми	Учителі-предметники
		-державна підсумкова атестація; - річне оцінювання ( для  екстернів)	Повторне проходження оцінювання  за графіком проведення  ДПА у школі Не зарахування  результатів	Атестаційна комісія державної підсумкової атестації
		-І етап (шкільний) Всеукраїнських  учнівських олімпіад, конкурсів;	Робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків списування учасник не допускається до участі в інших  олімпіадах, конкурсах	Оргкомітет, журі
Необ’єктивне оцінювання результатів навчання здобувачів	Педагогічні працівники	Свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання -усні відповіді; -домашні роботи; -контрольні роботи; -лабораторні та практичні роботи; -ДПА; -тематичне оцінювання; - моніторинги; -олімпіадні та конкурсні роботи	Педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти  систематичних порушень враховуються  при встановленні кваліфікаційної категорії , присвоєнні педагогічних  звань	Адміністрація школи, атестаційні  комісії усіх рівнів
Обман: Фальсифікація	Педагогічні працівники як автори	Навчально-методичні освітні продукти, створені педагогічними працівниками: -методичні рекомендації; -навчальний посібник; -навчально-методичний посібник -наочний посібник; -практичний посібник; -навчальний наочний посібник; -збірка; -методична збірка -методичний вісник; -стаття; -методична розробка	У випадку встановлення порушень такого порядку: А) спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих розробок, ідей, синтезу або компіляції чужих джерел, використання Інтернету без посилань, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавлені раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії Б) в разі встановлення в атестаційний період  фактів списування здобувачами під час контрольних зрізів знань, фальсифікації результатів власної педагогічної діяльності позбавлення педагогічного працівника І,ІІ кваліфікаційної категорії	Педагогічна та методичні  ради школи, атестаційні комісії школи
Фабрикація
Плагіат

V. Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників

5.1. Комісія з питань академічної доброчесності  та етики педагогічних працівників – незалежний орган для  розгляду питань, пов’язаних із  порушенням Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу  морально-етичних  норм поведінки та правових норм цього Положення.

5.2. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу, батьківської громади ( за згодою).

5.2.1. Персональний склад  Комісії затверджується рішенням педагогічної ради.

5.2.2. Голова, заступник голови та секретар Комісії обираються з числа осіб, що входять до неї.

5.2.3. Голова веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо.

5.2.4. За відсутності голови Комісії його обов’язки виконує заступник.

5.2.5. Секретар Комісії здійснює повноваження щодо ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо.

5.2.6. Термін повноважень Комісії – 1 рік.

5.3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм  поведінки та правових норм цього Положення  за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу.

5.4. Комісія має такі повноваження:

- Виявляти та встановлювати факти порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи.

- Проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності серед учасників освітнього процесу.

- Готувати пропозиції, надавати рекомендації та консультації  щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню діяльність школи.

- Отримувати і розглядати заяви за умови, якщо вони носять не анонімний характер, щодо порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи.

- Залучати до своєї роботи експертів з відповідних галузей, а також використовувати технічні і програмні засоби для встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою.

- Доводити результати розгляду заяв щодо порушення академічної доброчесності до відома директора школи для подальшого реагування.

5.5. Свої повноваження Комісія здійснює за умови, що кількість її членів, присутніх на засіданні, складатиме не менше ніж дві третини її складу.

5.6. Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.

VI. Прикінцеві положення

6.1. Положення ухвалюється педагогічною радою школи більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення.

6.2. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки. Школа забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

6.3. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради школи та вводяться в дію наказом директора школи.

---

---

СХВАЛЕНО

засідання педагогічної ради закладу Протокол № 1  

Від 27.08.2020р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

від 28.08.2020р.       наказ № 107 
Директор школи   Олександр ОШНЕК

Положення

про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Рубіжанській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №2 Рубіжанської міської ради Луганської області

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Рубіжанській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №2 Рубіжанської міської ради Луганської області  розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.

Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені    критерії,    правила    і     процедури    оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені    критерії,    правила    і     процедури    оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення   наявності   інформаційних   систем   для   ефективного управління закладом освіти;
• моніторинг якості освіти;
• безпекова складова
• створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіт

Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення  довіри  до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;

Академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

Інструмент - засіб, спосіб для досягнення чогось.

Критерії - вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);

Механізм - комплексний процес, спосіб організації.

Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання;

Обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу;

Положення - локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.

                  Правило - вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої

                  небудь дії.

Процедура - офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.

Списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

Стратегія -довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;

Хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг,  пільг  чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

Колегіальним органом, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічн

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

• Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання;
• Відповідність показників успішності  здобувачів  освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
• Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;
• Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

   Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів,  розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ     ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

• принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
• принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
• принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.
• відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
• відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• системності в управлінні якістю на всіх  стадіях  освітнього процесу;
• здійснення обґрунтованого моніторингу якості освіти;
• готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;
• відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

Стратегія (політика) та   процедури забезпечення  якості  освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

• удосконалення планування освітньої діяльності;
• підвищення якості знань здобувачів освіти;
• посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
• розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;
• створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

• якість освіти;
• рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;
• якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти  навчального закладу  включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

• планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);
• організацію (трансформація/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування  та взаємодії у процесі виконання завдань);
• контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
• коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Академічна  доброчесність  -  це  сукупність  етичних  принципів   та

визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення  довіри  до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними,

науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

• посилання   на   джерела  інформації  у   разі  використання  ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики  і  результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

 Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• • самостійне виконання навчальних завдань, завдань  поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності,  використані  методики досліджень і джерела інформації.

 Порушенням академічної доброчесності вважається:

• • академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження  (творчості)  та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
  • самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
  • списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів  навчання;
  • обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи  організації освітнього процесу;
  • хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ  матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
  • необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

Види відповідальності за порушення академічної доброчесності наведені у додатку № 1 до цього Положення.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

• ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
• особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
• знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
• оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

 Нормативна база:

• Закон України «Про освіту» № 2145-УШ від 05.09.2017;
• Закон України «Про загальну середню освіту»;
• Концепція реалізації державної політики у сфері  реформування  загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р;
• стандарти загальної середньої освіти;
• Статут закладу загальної середньої освіти.

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

• Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 року № 1009;
• Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у

системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОНмолодьспорт від 13.04.2011 року № 329.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що  зумовлює  принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на  розвиток  конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями,  уміннями,  навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1. 1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
   2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови   в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
   3. математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому  світі,  моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь  в особистому і суспільному житті людини;
   4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та  досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
   5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного

підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати  участь у справах громади;

1. 6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного          природокористування,         дотримання          правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого  розвитку суспільства;
   7. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно- комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
   8. навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
   9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту  та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для  досягнення  спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
   10. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші  види  мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
   11. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні  рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення  цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

• контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
• навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
• діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які

виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

• стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
• виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
• При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:
• характеристики      відповіді      учня:      правильність,      логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
• сформованість предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

 Глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань.

 Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

 Міцність   знань   -   тривалість  збереження   їх   в   пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

 Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.

 Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Знання є складовою умінь учнів діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання  вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

 Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

 Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

 Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

 Четвертий  рівень  -  високий.   Знання  учня  (учениці)  є  глибокими,   міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів,  передбачає знання та уміння в межах навчальної програми  і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 - формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255)

Формувальне оцінювання має на меті:  підтримати  навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання,  визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову

атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальні досягнення учнів 3-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів  затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р.

№323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований  в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/193

Критерії

оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Рівні навчальних досягнень учнів	Загальні критерії оцінювання навчальних досягненьучнів
Початковий	Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень.
	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії.
	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні  завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення.
Середній	Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.
	Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять.
	Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно.
Достатній	Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження  певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.  Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час  відповіді можуть  відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями. Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми й застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність).
Високий	Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними            програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами. Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях. Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання.

 

КРИТЕРІЇ

 оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої

 школи

Рівні навчальних досягнень учнів	Загальні критерії оцінювання навчальних досягненьучнів
Початковий	Учні розрізняють об'єкти вивчення. Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення. Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання. Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень.
Середній	Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію. Учні   відтворюють   основний   навчальний   матеріал,   здатні з помилками      й неточностями дати   визначення    понять. Учні   виявляють     знання            й         розуміння основних      положень навчального  матеріалу.   Відповіді  їх  правильні,  але   недостатньо осмислені.
Достатній	Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії. Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією.
Високий	Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення. Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми. Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є  поточне,  тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна  підсумкова атестація.

Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається робочою програмою та календарно-тематичними планами вчителів.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої

діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми,  встановлення  зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з  діаграмами, графіками, схемами; робота  з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація,  отримана   на   підставі  поточного  контролю,    є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

 Тематичному      оцінюванню       навчальних      досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;
• підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
• індивідуальний    та    диференційований    підхід    до    організації навчання;
• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
• концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних  оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної  активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від

1. 1. 8. № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та якості освіти

З метою неперервного відстеження результатів освіти,  їх  прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Процедура та вимоги до поточного та підсумкового контролю відповідають орієнтовним вимогам до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи та критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, визначених Міністерством освіти і науки України.

Критерії, правила і процедури оцінювання

педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників школи №57 встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-УШ, чинного з 28.09.2017 року.

Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»).

Основними   критеріями   оцінювання   педагогічної   діяльності педагогічних працівників у школі  є:

• освітній рівень педагогічних працівників;
• результати атестації;
• систематичність підвищення кваліфікації;
• наявність педагогічних звань, почесних нагород;
• наявність     авторських     програм,    посібників,     методичних рекомендацій,статей тощо;
• участь в експериментальній діяльності;
• результати освітньої діяльності;

Конкретизовані     числовими      показниками      індикатори     якості

 педагогічної діяльності наведені у додатку № 2 до Положення.

З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до статті 59 Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин  для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

• довгострокове підвищення кваліфікації: курси;
• короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари- практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи», вебінари тощо.

Щорічний  план   підвищення   кваліфікації   педагогічних  працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.

Процедура    оцінювання     педагогічної     діяльності     педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Один із принципів організації атестації - здійснення  комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної

атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності  педагога,  оцінювання за якими може стати підставою для визначення  його  кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителя»:

Критерії оцінювання роботи вчителя    І. Професійний рівень діяльності вчителя

Кваліфікаційні категорії
Критерії	Спеціаліст другої категорії	Спеціаліст першої категорії	Спеціаліст вищої категорії
1.Знання теоретичних    і практичних основ предмета. 2.Знання сучасних досягнень у методиці	Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя Має глибокі знання зі свого предмета. Слідкує за спеціальною і методичною літературою; . працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності.	Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета. Володіє методиками аналізу  навчально- методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи.	Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін. Володіє методами науково- дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики
3.Уміння аналі- зувати свою діяльність.	Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки.	Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей.	Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму   самовдосконалення, її    мету, завдання, шляхи реалізації
4.Знання нових педагогічних концепцій.	Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов.	Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами.	Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності.
5.Знання теорії     педагогіки й вікової психології учня.	"Орієнтується в сучасних психолого- педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях.	Вільно орієнтується в сучасних психолого- педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішення.	Користується різними формами психолого- педагогічної діагностики й науково- обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях.
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя.
Критерії	Спеціаліст другої категорії	Спеціаліст першої категорії	Спеціаліст вищої категорії

1.Володіння способами індивідуалізації навчання.	Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей.	Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації дифе- ренційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей.	Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних»,«слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми.
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів.	Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння.	Забезпечує успішне формування системи знань на основі само- управління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учні поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками.	Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками.
3. Робота з розвитку в учнів ключових вмінь  і навичок.	Прагне до формування навичок раціональної організації праці.	Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)	Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)

н

е

4.Рівень навченості учнів.	Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів.		Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірочних робіт, Екзаменів.	Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв'язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук
ІІІ. Комунікативна культура
1.Комунікативні й організаторські здібності.	Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю.	Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у Діяльності.		Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності.
2. Здатність до співпраці з учнями	Володіє відомими в педагогіці прийомами пере- конливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації.	Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя.		Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися до чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання.
3. Готовність до співпраці з колегами	Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами.	Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі.		Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами.

4. Готовність до співпраці з батьками.	Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї, систематично співпрацює з батьками.	Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології.	Налагоджує контакт із сім'єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності.
5. Педагогічний такт	Володіє педагогічним Тактом.	Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості.	Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості.

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів   і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

   1.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

• створення умов для переходу від адміністративного  стилю управління до громадсько-державного;
• раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
• забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
• визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
• правильне і найбільш ефективне використання навчально-

матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення   в сучасних умовах;

• забезпечення    високого    рівня    працездатності    всіх    учасників освітнього процесу;
•     створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі. Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:
• прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
• забезпечувати відкрите керівництво;
• вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
• організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
• працювати   над   залученням   додаткових   ресурсів   для   якісного досягнення цілей;
• постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

• рівнем його компетентності;
• обраною концепцією власної діяльності;
• рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Установити ефективність навчально-виховного процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи школи неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.

Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

• найбільш    раціональне   використання    спеціалістів,    підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;
• сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;
• посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;
• визначення відповідності займаній посаді;
• стимулювання їх професійного та посадового зростання. Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

1.Підготовчого.

2.Основного.

3.Підсумково-корекційного.

4.Регулятивно-корекційного.

На підготовчому етапі відповідальною особою  проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:

• матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та

тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;

• відповідність роботи закладу особливим умовам  здійснення  освітньої діяльності;
• результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);
• робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників.

 Аналізуються статистичні дані:

• результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;
• охоплення учнів гарячим харчуванням;
• випадки   дитячого   травматизму, що  сталися  під   час   освітнього процесу;
• плинність педагогічних кадрів;
• наявність   конфліктних   ситуацій   у   колективі,   скарг   на   роботу закладу.

Другий,   основний,   етап   комплексно-цільової   програми  має   такі розділи:

Діагностичний,

• аналітично - регулятивний,
• контрольно - діагностичний,
• мотиваційно - діагностичний,
• контрольно - регулятивний,
• аналітичний.

Мета діагностичного дослідження - самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу.

 Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в  управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

 Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально- психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів.

 Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.

До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти та в кожному з його підрозділів.

Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних  досліджень та результатів контрольних робіт.

Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників

навчального закладу про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та навчально-виховного процесу.

Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги.

Його структура:

• проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;
• індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;
• надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;
• оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.

Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.

Корекційний - має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.

Регулятивно-корекційний етап - передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні  та правові аспекти діяльності закладу, дотримання в ньому державного стандарту загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров'я та прав учасників освітнього процесу.

Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу.

Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти:

• • цілеспрямованість та саморозвиток;
  • компетентність;

-динамічність та самокритичність;

-управлінська етика;

-прогностичність та аналітичність;

-креативність, здатність до інноваційного пошуку.

• • здатність    приймати    своєчасне    рішення    та    брати    на    себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.
2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
3. Річне   планування   формується   на   стратегічних   засадах   розвитку закладу.
4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
6. Поширення позитивної інформації про заклад.
7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).
8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.
9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.
10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Інформаційна система для ефективного управління закладом освіти

Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно- комунікаційних технологій в управлінську та  освітню  діяльність закладу освіти. Така діяльність проводиться у двох напрямках:

• впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу;
• комп'ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб'єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям - це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. В цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації є створення її належної та ефективної інфраструктури, впровадження уніфікованих засобів доступу до корпоративних даних, поліпшення керування всіх  комплексів інформаційних ресурсів, а також забезпечення  відповідності  інфраструктури стратегічним цілям закладу.

Інформаційна система управління - це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді.

До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів по різним параметрам, введення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.

Забезпечення публічності інформації про заклад освіти

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

В закладі освіти функціонує офіційний веб-сайт

На офіційному сайті розміщуються:

• • статут закладу освіти;
  • загальні правила для учнів школи;
  • кадровий склад закладу освіти;
  • освітні проекти, методичний досвід;
  • територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
  • ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
  • мова освітнього процесу;
  • наявність вільних місць в класах.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та  інформаційної  відкритості закладу освіти.

МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти     (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі. Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження,

        оцінювання стану освітнього процесу.

Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка     високої мотивації навчання.

Створення оптимальних соціально-психологічних умов для

     саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

 Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

 Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу  в школі, що включає кілька рівнів:

• здобувач освіти;
• учитель;
• класний керівник;
• батьки і громадськість та ін.

 Суб’єктами моніторингу виступають:

• моніторингова група;
• адміністрація закладу;
• органи управління освітою (різних рівнів).

 

Форми та методи моніторингу.

Основними формами та показниками моніторингу є:

• самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;
• внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, відвідування уроків, факультативних занять тощо.
• аналіз рівня успішності, кількості призерів та переможців всіх етапів Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів – захисту робіт МАНу, творчих та інтелектуальних конкурсів, аналіз результативності працевлаштування випускників школи.
• організація та аналіз результатів міжнародних іспитів англійської, німецької та французької мов, затверджені МОН України (FCE, TOEFL, DELF/DALF, тощо)

 Критерії моніторингу:

• об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
• систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);
• відповідність    завдань    змісту    досліджуваного   матеріалу,   чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

 Очікувані результати:

• Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.
• Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

• Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.
• Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань, нарадах при директорі, педагогічних радах.
• За результатами моніторингу розробляються  рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

Показники опису та інструментів внутрішнього моніторингу якості освіти:

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності - якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу.
2. Контингент здобувачів освіти.
3. Психолого-соціологічний моніторинг.
4. Здобувачі освіти. Результати навчання.
5. Педагогічна діяльність.
6. Управління закладом освіти.
7. Освітнє середовище.
8. Медичний моніторинг.
9. Моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності. 10.Формування іміджу сучасного закладу освіти.

Внутрішня система забезпечення школою якості освіти повинна бути     б’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

                                      Безпекова складова закладу

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу  регулює Закон “Про освіту”. Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:

– безпечні й комфортні умови праці та навчання;

– відсутність дискримінації та насильства;

– створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

– формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

– впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;

– запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

– формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;

– профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;

– профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

– формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до  спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;

– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.

Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

Особам з особливими освітніми потребами надаються права рівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

1. Рівність і доступність використання.

Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення    відособлення окремих груп населення.

2. Гнучкість використання.

Забезпечення  наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

3. Просте та зручне використання.

Забезпечення  простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.

Сприяння  ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

5. Припустимість помилок.

Зведення до мінімуму можливості виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.

6. Низький рівень фізичних зусиль.

Розрахування на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

7. Наявність необхідного розміру і простору.

Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

8. Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами

         Основними завданнями  моніторингу інклюзивного навчання є:

-       Відстеження  здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

-       Контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

-       Створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;

-       Створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з  інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

-       Забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

-      Надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

Додаток № 1 до

Положення про внутрішній моніторинг якості освіти

Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

Порушення академічної доброчесності	Суб’єкти порушення	Обставини та умови порушення академічної доброчесності	Наслідки і форма відповідальності	Орган / посадова особа, який приймає рішення про призначення виду відповідальності
1.Списування.	Здобувачі освіти.	самостійні роботи; контрольні роботи; контрольні зрізи знань; річне    оцінювання (для екстернів) моніторинги якості знань -екзамен (ДПА); річне оцінювання ( для екстернів) -І етап (шкільний) Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсів.	Повторне письмове проходження оцінювання Термін -1 тиждень або повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми Повторне проходження оцінювання                 за графіком      проведення ДПА у закладі Не зарахування результатів Робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків      списування учасник                       не допускається  до участі в    інших    олімпіадах, конкурсах.	Учителі- предметники, Атестаційна комісія, Оргкомітет, журі.

2.Необ’єктивне оцінювання результатів навчання здобувачів.	Педагогічні працівники.	Свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання: -усні відповіді; -домашні роботи; -контрольні роботи; -лабораторні та практичні роботи; -ДПА; -тематичне оцінювання; -моніторинги; -олімпіадні           та конкурсні роботи.	Педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії , присвоєнні педагогічних звань.	Адміністрація закладу, атестаційні комісії усіх рівнів.
3.Обман	Педагогічні працівники	Навчально- методичні освітні продукти, створені педагогічними працівниками: -методичні рекомендації; -навчальний посібник; -навчально- методичний посібник -наочний посібник; -практичний посібник; -навчальний наочний посібник; -збірка; -методична збірка -методичний вісник; -стаття.	У випадку встановлення порушень такого порядку:  спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих розробок, ідей, синтезу або компіляції чужих джерел, використання Інтернету без посилань, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавлені раніше присвоєного педагогічного звання, працівника І,ІІ кваліфікаційної категорії .	Педагогічна рада закладу, атестаційна комісія закладу освіти.