«Незнайома Леся Українка»
«Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать»
Такими рядками 25 лютого 2021 року почалась година спілкування для учнів 11 класу «Незнайома Леся Українка» з нагоди 150-річчя народження видатної української письменниці та громадської діячки, однієї з центральних постатей національної культури.
Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень,
І стримуваний пломінь засіяє,
Вночі запалений, горітиме удень.
Так писала в одному зі своїх віршів геніальна дочка українського народу – Леся Українка. Історія її життя могла б стати основою величезної драми, але стала на службі найсвітлішої поезії, зоря якої яскраво пломеніє на літературному небосхилі вже 150 років. Твори Лесі Українки – окраса світової літератури.
Підготовка до заходу велась заздалегідь: учні отримали завдання знайти інформацію про маловідомі твори письменниці та цікаві факти її біографії.
Перша група учнів розповіла про дитячі роки Лесі Українки, друга – про твори, які вона створила для дітей, третя - познайомила з казковими персонажами, які зустрічаються у творах поетеси.
Вірші Лесі Українки ліричні, мелодійні, тому не дивно, що деякі її твори було покладено на музику та створено чудові пісні. Учні прослухали добірку пісень.
Також згадали любов Лесі до плетіння віночків і що символізують квіти:
- ромашка – символ миру і кохання;
- барвінок – символ життя, пам’яті і вдячності;
- безсмертник – дарує людям здоров’я;
- калина – символ краси, вроди і мужності;
- любисток – символ любові, відданості;
- волошки – символ вірності й постійності;
- мак – символ печалі й туги;
- незабудки – квіти постійності й вірності;
- польові дзвіночки – символізують щире серце та вдячність;
- соняшник – сонце, а ще символ відданості та вірності;
- мальва – символ мудрості, вірності, надії, любові;
- м’ята – давній оберіг малої дитини, її здоров’я;
- чорнобривці – уособлюють дитинство, рідну матір і батька, рідну оселю;
- конвалії – у нашому фольклорі ці квіти порівнюють із перлинами щасливого сміху лісової Мавки.
Ми цінуємо твори Лесі Українки й пам’ятаємо їх, бо вони були написані з любов’ю до української мови та українського народу.
